You are here
Home > Новости > У новій Раді не буде ексрегіонала Колесникова. Замість нього — в минулому сепаратист, а тепер патріот

У новій Раді не буде ексрегіонала Колесникова. Замість нього — в минулому сепаратист, а тепер патріот

У Донецьку на 49 виборчому окрузі ексрегіонал 52-річний Валерій Гнатенко виграв у ексрегіонала Бориса Колеснікова, який був депутатом V, Vl і VII скликань.

Гнатенко збирався йти на парламентські вибори як самовисуванець, але у підсумку балотувався від «Опозиційної платформи — За життя», за результатами набрав 37,8 відсотка голосів, а Колесніков 32,6 і визнав свою поразку.

Народився у Дружківці — невеликому місті в Донецькій області. Служив в армії, на початку 90-х закінчив Харківський юридичний університет ім. Ярослава Мудрого.

Пізніше працював слідчим Дружківського міського відділення міліції — там само, де і його батько. Дослужився до начальника відділу з боротьби з приховуванням від оподаткування та начальника податкової міліції Костянтинівки.

У 2006 році Гнатенко вступив до Партії регіонів і очолив її Дружківське відділення. З того часу й почалася його політична кар’єра: на місцевих виборах його обрали мером Дружківки. Через чотири роки, у 2010, він знову пішов у мери.

Після Революції гідності та втечі Януковича в Дружківці почалися проросійські мітинги. Вже 2 березня на Жовтневій площі зібралися жителі з георгіївськими стрічками та плакатами «Слава Беркуту».

 «Без референдуму ми […] не можемо ніяке рішення ухвалити. Частина людей хочуть цей прапор, інша — інший [маються на увазі прапори України та Росії над міськрадою], сьогодні прийшли люди, які хочуть підняти другий прапор. Щоб не було заворушень, ми даємо можливість. Хто у вас готовий піднятися і повісити прапор?» Під вигуки «Росія» на даху міськради встановлюють другий прапор. Гнатенко продовжує бути мером. Через місяць, 13 квітня 2014 року, до кафе «Аут», розташованого неподалік від міської ради, приходить натовп із прапорами «ДНР» — мешканці вимагають провести референдум «про федералізацію і незалежність Донецької народної республіки».

Біля входу люди в камуфляжі зачитують резолюцію: «Перше — визнання Донецької народної республіки. Друге — проведення референдуму». Сепаратисти вішають на будівлю ради вже прапор «ДНР», а до вечора на виїзді з Дружківки встановлюють перший блокпост. Один з будівельників барикади пояснює завдання: «Колона [українських солдатів], яка перебуває в Добропіллі… На неї повинні напасти бійці «Правого сектора» і вбити якомога більше військовослужбовців з метою провокації. Тому доведеться їхати та брати її в кільце».

Наступного дня, 14 квітня, Гнатенко проводить сесію у міськраді. «Як народ запропонує, так і треба вчинити, ми ні до чого не підштовхуємо. Є група, яка клопоче про проведення референдуму, нехай вони ініціюють. Ми на території міста надамо виборчі дільниці, організуємо комісії, перешкоджати не будемо, але в окремо взятому місті референдум проводити не можна».

— Я вважаю, що ви вмили руки, переклали відповідальність на область, а та буде писати в Київ, а Київ нам нічого не дозволить.

У підсумку Гнатенко виносить на голосування звернення до Донецької облради щодо референдуму. Усі депутати голосують за. Через два дні офіційна газета міськради «Дружківський робочий» і прогнатенківська «Дружківка на долонях» опублікували це звернення до Донецької обласної ради.

Гнатенко і Недава.

Бойко і Гнатенко

29 травня, на мітингу біля будівлі дружківської гімназії «Інтелект», зачитують звернення вже до російської влади. «Ми просимо ввести миротворчі війська в зв’язку з загрозою знищення республіки Новоросія, яка зароджується». Гнатенко стоїть на ганку. Поруч з ним — Валентина Лугова, директор гімназії. Вона розповідає, що українська армія «розстрілює дитячі садки» і «нападає на нашу землю». Через рік Лугова обирається до міськради разом з Гнатенком як голова Дружківського осередку партії «Наш Край».

На виборах 25 жовтня 2015 року Гнатенко набрав 80 відсотків голосів і знову став мером. Цього разу він йшов як самовисуванець, хоча всю кампанію і пізніше приятелював з депутатом Олегом Недавою. Недава теж з Донецької області, він народився в Макіївці. У 2014 році він увійшов до Ради як самовисуванець і відразу влився до фракції БПП. Недава 27 травня 2016 року відкрив у Дружківці міську громадську приймальню партії «Наш Край»

«Наш край» презентували в 2015 році, яку називали «партією мерів», зокрема до її складу увійшло 60 діючих меів, а також виконуючих обов’язки міських голів. Ряд українських ЗМІ і політологів пов’язували партію з адміністрацією Президента України Петра Порошенка і особисто першим заступником глави АП Віталієм Ковальчуком: «Олег Недава подякував партійцям за запрошення і пообіцяв свою всебічну допомогу і підтримку у всіх починаннях, спрямованих на поліпшення життя городян». Недава і став куратором «Нашого краю» у Дружківці.

Гнатенко, Лугова й інші члени міськради організували громадську організацію «Патріоти Дружківки». Тепер Гнатенко відзначає державні свята у вишиванці, а на привітання «Слава Україні» відповідає: «Героям слава». Валентину Лугову нагородили званням «Почесний житель Дружківки».

У БПП, спираючись на адмінресурс і підтримку Гнатенка, розраховували виграти цьогорічні парламентські вибори, а Дружківка стала отримувати великі суми з бюджету.

«Після звільнення він знайшов спільну мову з АП, і його не чіпали взагалі. СБУ відкривала кримінальні провадження, але за ним нічого серйозного не було. Активістів опитали, та й все», — розказав дружківський активіст Павло Островський.

Перед президентськими виборами у 2019 році Гнатенко підтримував Петра Порошенка, розраховуючи на його перемогу.

«Гнатенко працював на Порошенка, публічно підтримував його на колегіальних засіданнях міської ради. Офіційний радник Гнатенка і депутат міської ради Галина Небогатикова та її сім’я забезпечували роботу штабу «Команда Порошенка», — говорить Островський.

У першому турі президентських виборів Юрій Бойко набрав 11,6%, а Олександр Вілкул — 4,1%. При цьому у Дружківці за Бойка проголосували 45%., ніж у глави «Опоблоку» Олександра Вілкула. Гнатенко спочатку збирався йти як самовисуванець, але передумав. Дружківка — одне з небагатьох міст України, де в другому турі Порошенко набрав менше, ніж у першому. Тому вже 6 червня Гнатенко поїхав на з’їзд ОПзЖ, щоб зустрітися з Юрієм Бойком.

До 2019 року ОВК округу перебувала у вотчині Бориса Колеснікова — Костянтинівці. Але на ці вибори її перенесли у виконком Дружківки — «для проведення належної підготовки виборів».

Після розколу в «Опозиційному блоці» Колесніков і Бойко вступали в суперечки. Колесников називав Бойка «розкольником, технічним кандидатом Порошенка». Бойко з помсти зробив усе, щоб підтримати Гнатенка та не пустити Колеснікова.

«Колесніков неодноразово публічно принижував Бойка, стверджував, що Бойко ніколи не вигравав нічого більше за округ на Луганщині. Бойко та Королевська неодноразово приїжджали в округ на підтримку Гнатенка. А Гнатенко у своїй агітації, рекламних конструкціях робив максимальний акцент на те, що він від Бойка та його партії. Це й спрацювало», — говорить Островський.

 

Між Гнатенком і Колесніковим розгорнулася боротьба: перший ремонтував ліфти у Дружківці, другий — у Костянтинівці. На каналі «Україна», який підтримує Бориса Колеснікова, виходили сюжети проти Гнатенка. Але це все не допомогло.

Валерій Гнатенко обігнав Колеснікова на пʼять відсотків і тепер пройде до Верховної Ради IX скликання від ОПзЖ. У день виборів фіксували підвезення виборців Гнатенка. Однак Колесніков вже визнав поразку.

Добавить комментарий

Top